розставляти ноги

См. также в других словарях:

• розставляти — розставити (руки, ноги, крила, пальці тощо), розкидати, розкидати, розкинути, розсовувати, розсувати, розсунути, розпинати, розіпнути, роз(і)п ясти, розчепірювати, розчепірити; розводити, розвести (руки, пальці); розкарячувати, розкарячити (перев …   Словник синонімів української мови

• розкладати — а/ю, а/єш, недок., розкла/сти і рідше розікла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) Класти, розставляти, розміщати окремо одне від одного, у різних місцях (усе чи багато чого небудь). || Класти на якій небудь поверхні знаряддя праці, їжу, білизну… …   Український тлумачний словник

• розхиляти — я/ю, я/єш, недок., розхили/ти, хилю/, хи/лиш, док., перех. 1) Відводити в різні боки, відхиляти набік, роз єднувати що небудь зімкнуте, з єднане, дотичне. || Розставляти, розводити в сторони (руки, ноги, крила). 2) Розкривати, розчиняти (що… …   Український тлумачний словник

• розпинати — а/ю, а/єш, недок., розіпну/ти, розп я/сти/ і розіп я/сти/, зіпну/, зі/пне/ш, док., перех. 1) У давнину – карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста. 2) Класти кого небудь, тримаючи за руки й ноги. 3) перен. Катувати, мучити кого… …   Український тлумачний словник

• розкарячувати — ую, уєш, недок., розкаря/чити, чу, чиш, док., перех., розм. Незграбно вигинаючи, розставляти в різні боки (зазвичай ноги) …   Український тлумачний словник

• розкидати — I розк идати див. розкидати I. II розкид ати а/ю, а/єш, недок., розки/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Кидати в різні боки які небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування. || на (по) чому. Кидати, розсипати що небудь по якійсь… …   Український тлумачний словник

• розсовувати — ую, уєш і розсува/ти, а/ю, а/єш, недок., розсу/нути, ну, неш, док., перех. 1) Переміщати, відставляти що небудь у різні боки, звільняючи місце. || Примушувати кого небудь розступитися, розійтися, посунутися в сторони, даючи прохід, звільняючи… …   Український тлумачний словник

• розставлятися — я/ється, недок., розста/витися, иться; мн. розста/вляться; док. 1) Стаючи, розміщуватися, розташовуватися в якому небудь порядку (про всіх чи багатьох). 2) розм. Ставлячи, розміщати свої речі, меблі у кімнаті. 3) розм. Ставати, розставивши ноги.… …   Український тлумачний словник